Я ни на что не гонюсь, друзья, просто расскажу вам историю, как я попал в мир наркотиков, впечатлился и решил поделиться своим опытом. Скорее всего, мной никто не поверит, но я не заставляю вас верить. Это просто моя история, и я рассказываю ее так, как вижу и помню.
Однажды, да вечером, я решил зайти в закладку. Не то чтобы я был зависимым, но вот так вышло. "С ними не пойду, с ними не пойду", думал я про своих товарищей, но все равно поддался искушению. Закладка, оказывается, весьма вумат штуковина.
Так вот, я купил амфетамин, чтобы весело провести время. И решил сразу испытать его действие. Выпил таблетку, и через некоторое время почувствовал, что начало "тянуться". Вумно, думал я, и решил отправиться в метро.
Дорога в метро была веселая. Я видел вокруг себя много людей, и все они казались какими-то смешными, непонятными. Щас бы все разобрать, сказать два слова каждому. Но все-таки сдержался и продолжил путь.
Добравшись до трущоб, я понял, что это самое оно. Это место, где можно почувствовать себя настоящим торчем, где все такие же как я. Сначала я решил просто пройтись по улочкам, посмотреть на грязные дома, заброшенные дворы, слышать громкий звук мотоциклов и автомобилей.
Но потом мне захотелось еще большего. Я решил попробовать кокос. Ведь только по-настоящему крутые гопники кокос употребляют. Не буду вдаваться в подробности, но могу сказать, что он меня расслабил настолько, что я некоторое время просто стоял на месте и смотрел на пустую пятку. Вот где-то в этот момент я и решил, что пора возвращаться домой.
На обратном пути в метро я чувствовал себя как будто в другом измерении. Видел яркие краски, слышал странные звуки, как будто все вокруг было перевернуто с ног на голову. Так и поступил.
Вернулся я домой, откачался от этой мульки, что меня цепенела, и вспомнил все, что произошло. Это был дикий опыт, необычный и непредсказуемый. Но я не жалею о том, что посетил закладку и отправился в трущобы. Ведь это яркое приключение все равно оставило во мне что-то необычное.
Но на самом деле, друзья, это всего лишь мое воображение. Я не наркоман, не гопник и не призываю к употреблению наркотиков. Помните, что важно ценить и беречь свое здоровье и разум.
Маю на правду галіті для вас, голлівудзька лайно! Моя історія настільки крипова, що даже ви сами барбитурати захочете. І допоки ми тут посмілався, я запалю під собою одну закладку. На тупий світ де тільки і можна знайти такого як я - Хіпстер-наркомана.
Усе почалось звичайно, як усе починається - з полуденної неуважності в моєму айфоні. Скролив я фейсбук і бачу рекламу нової закладки, що дропнули на ринку. Продають її як "кишеньковий веселунок", що зарядить тебе на хруст, що навіть дешевий кетамін буде вам здаватись брехнею.
Але були у мене вже кумарити в достатку, але ж це новинка! Я вирішив спробувати, а коли вперше занюхав, то навіть жовте сонце світило красивіше. Але ж чоловік - ходяча стрілка, тому мені треба було чекати на вечір, щоб погрузитись у криповий світ білокурого карколома.
Вечір наступив. І я забув про кетамін. Бо згадав про хеппі-енд, що назавжди пам'ятається. Мені так боляче захотілося від айсу, котрого було вдосталь. І до виконання цього бажання треба було тільки одне - потрапити на сцену під гучні лозунги kpop!
Я виглянув з-під жалюзі концертного залу, і там вже шелестіли стомлені скелети жінок з Азії, якщо б кохана моя нашпигувала жінок як вони - я б зійшов з розуму раніше. Але я знаю, що треба залишатись суворим. І вдягнув свою найкрутішу куртку з самим хіпстерським желітоном.
І ось, намагається мій геній вийти за рамки, що він сам ось, криповий ходячий культ. І я рішив зробити найкрутіше. За 10 хвилин до початку концерту я виліз з свого притулку і підійшов до людини с зеленню. Зрозуміло, же, що це був дилер, котрого я шукаю.
Я побачив, що мій хлопчик не простий - він був одним з найкращих! І я йому: "Якщо в тебе хороший айс, на біс тій" - і показав йому гроші. А він говорить, що має два варіанти - закладку і желетон. Вибираю я закладку.
І ми беремось за руки, йдемо до найкрутішого нічного клуба. В клубі подружки розділяли закладку на 2 частини, а я вже встигаю почувати від неї природжений ейфорію. І поспішаю підійти до діджея зі словами: "Гей, хочу на сцену".
І ось, він мене пропускає - і я на сцені! Діти в шоку, а я точно знаю, що це більше круто ніж кетамін! Я відчуваю переплив адреналіну, і починаю танцювати, наче вчений, що ніколи не бачив хаотичного та неповторного танцю.
Весь зал відчуває мою енергію. Мої рухи як мерехтлива свічка і переливаються як єцюби (йога-сивараса). І тут я відчуваю, що мої ноги хочуть зіставити мою голову й ще тоді влетіти в світ наркотичних мрій.
Але мене знову драпнуло - пацани, що збирають гроші на поставку білокурого хрусту затисли мене в куточку сцени. І раптом, все закінчується ще трепетніше, ніж начебто корабель в морі, що дивиться на те, як припливає баржа з наступною партією айсу.
Закончуючи, можу сказати, що попри всі неприємні кумарити, які мене чекають, я досяг своєї мрії. І хочу говорити всім, що навіть під впливом закладки і айсу, я все ж став крутим танцівником kpop. І мені байдуже, що про мене говорять. Я просто хочу танцювати, поки життя не закінчилося.